| Сьогодні Марк задовбав хлопчика Рому набридливим звертанням "мальчік"; Рома аж облаяв у відповідь, бо таки набридає. Це крім того, що після "мальчік" Марк цікавився, що Рома робить, наказував йому обережно спускатися сходами й указував де і в що гратися, ги. Ну, це крім коментування дій Роми та вихваляння, що поїде таксями додому /тут Рома теж висловився, що от він потім матиме "круту тачку", тому таксі його мало бентежить/. Марк раз гепнувся й доволі забруднився, бо майданчик вологий і в грязюці.
Постригли, до речі, новопридбаною машинкою Remington HC5030:
p.s. Ну, Шикі як завжди, ги:
 | Відгуків: Відгукнутися   |
| Сходили таки до ботсадка. Відпустили Марка - він так годину й пробігав. Ну, спершу за 5 хвилин втомився, гепнувся апасфальт, трохи поплакався й побіг далі, ги. Бузок майже зів’яв. Притягнутий Zenit-TTL я так і не дістав: на ньому залишається близько 6 кадрів, і ще нова плівка є, ги. Трохи протупив, не начепивши бленду, хоча полярно-ультрафіолетовий фільтр трохи рятував, але зовсім трохи. У цілому нічого так прогулялися. Залишаються пароплав до Київського водосховища, трамвай до Пуща-Водиці, музей авіації та музейна частина Київської фортеці /там якісь моделі - цікаво, ги/. А, так, квитки по 20 грн. здивували сміливістю, але попередня ціна в 10 грн. усе ж не виправдовувала себе.
  
p.s. А так працює мій саморобний розсіювач:
І Шикі:
VS.
Штибу пересвічений ніс при спалаху без розсіювача. Правда, доводиться ставити баланс білого 4200К. | | Відгуків: 2 відгуки. Відгукнутися |
| Марк оце почав.
Якщо заходимо в лавку з чергою, що до неї я або дружина долучаємось, то Марк навколишніх починає конати питаннями "Пана, што ти делаєшь?" /пана - це я нещодавно почав перевчати, бо спершу було дєдушка, бабушка, тьотя, дядя тощо, але ж дідусі у нас власні, а не всі довкола/. При цьому зазирає у вічі або в речі, гиги. Ну, люди в нас терплячі - зайве не сваряться, та й ми намагаємось угамувати сина.
Натомість якось стояли в черзі дог каси, то ззаду підійшла пані з дівчинкою віком кілька років: Марк сховався за моє плече, а на пропозицію привітатися з дівчинкою визирнув із хижою посмішкою й гавкнув /він непогано уміє, ґґґ, йа вчив/, і знову сховався.
На "свята" зайшли на виставку тюльпанів /з подачі халявних квитків Київзеленбуд, ги/. Потім трохи погуляли набережною, зокрема подивилися розв’язку біля мосту Патона.
А це міряли зріст:
Вага склала 13.6 кг.
А це я грався з об’єктивом Helios-44:
Ніяк до ботсадку не дійдемо. Хоча мені на роботі трапилася плівка Kodak200, а ще кілька кадрів є на старій, що стирчить у Zenit-TTL - треба нарешті дати їм раду. Зате з коробки знайденої плівки нарешті зробив собі розсіювач на вбудований спалах - потім наведу приклади роботи, але в цілому подобається. | | Відгуків: 5 відгуків. Відгукнутися |
| 11 місяців, насправді.
У неї почався якийсь новий етап: влягається на підлозі, підтискає лапи й дивиться навкруги, ніби в очікуванні чи-то чухання живота, чи-то ще якихось забав. Мене вистачає лише понаступати на хвості, який вона рідко підбирає біля себе, тому на нього легко втрапити. Вона казиться, мявчить, і зрештою може почати дряпатися навзаєм, але дуже обережно й без агресії - суто у відповідь. Іще полюбляю просто її подіставати: понаступати або покопати кінчик хвоста, ґґ. Дружина більше воліє придушити об підлогу, чи на чому кішка сидить тієї миті. Нещодавно лізла до Марка гратися, то він її відганяв як міг, зрештою за моєю порадою влігся на неї /ну, бо вона лягала на його рейки чи якусь іншу іграшку/. А то ще грався мотузкою, так вона прийшла допомагати - крику було "Шикі, це моя мотузка!" на пів години, ги.
Вікна взимку лише на провітрювання відчинялися, а тут вже повністю почали, так вона ніби вперше побачила - досі визирає на "страшну непривітну природу"© з острахом.
Досі полюбляє потовктися лапами по колінах.
Запам’ятала, що якщо годують Марка в кінаті, а тоді несуть тарілку на кухню, то їй може випасти каша. Але останнім часом чи-то Марк більше їсть, чи-то ми менше готуємо, але Шикі має дулю. Певно, дивується, гиги. Піст у неї був, напевно, жорсткіший за наш, бо якось не було часу й потреби їхати на ринок за куркою, а в неї запас невеликий, та й забували розморозити, гиги.
Спить виключно на власній подушці. У неї дві - одна на підвіконні, але після вимкнення опалення вона її не дуже шанує. Друга в коридор виїхала чомусь, і на ній навалено Маркового вуличного одягу, іноді й іграшки трапляються, але Шикі це не зупиняє - якось моститься. Ну, або на ліжку в ногах дружини /бо від мене є ризик отримати копняка, ги/.
p.s. Дружина світлу обіцяла кумедну - потім додам.
p.p.s. А Марк уже оповідання складає - з кількох речень, так. Потроху вчимо малювати; наразі на етапі "рейки-шпали", ґґ. | | Відгуків: 2 відгуки. Відгукнутися |
| Учергове завалився електронний модуль посудомийки; попередній раз ремонтували на початку минулого серпня. Оскільки поломка виникла вдруге за пів року, порозпитували майстра: зважаючи на справність датчика температури і ТЕНу, виникла підозра в не нормальних значеннях напруги в мережі. Я навіть думав купити стабілізатора напруги, але з огляду на потужність ТЕН у 2 кВт, стабілізатор являв би собою здоровезний ящик за 800 грн. /такий, наприклад: http://220volt.com.ua/stabilizator-napryazheniya-resanta-asn-3000-1-ts.html/. Поки лазив майданчиками зі стабілізаторами, наштовхнувся на реле напруги: електронне керування межами, затримка увімкнення, при виході напруги за задані межі навантаженню вимикається живлення. Купили такий: http://www.bt.dn.ua/rele/DigiTOP-VP-16AN.html.
У першу добу з’ясували, що напруга завжди перевищує нормальні 220 В, загалом прямуючи до 240 В, а в середньому залишаючись біля 230 В. Установили обмеження 235 В - подивимось, чи допоможе.
Виглядає так:
Цікаво, що напруга зменшується при збільшенні навантаження в мережі хати: ось 240 В, ось увімкнули чайник 2.2 кВт, ось напруга вже 222 В, ги. Виходить, що найбільше шкоду машинці заподіює висока напруга після закінчення циклу мийки - коли навантаження в мережі відсутнє, бо ми раніше митися ставили проти ночі.
Ремонт посудомийки обійшовся у 165 грн. діягностики й 840 грн. безпосередньо ремонту. Але машинку похвалили, що не найгірша - може похвалитися надійністю, проти сучасних.
Ще вирішили Марка перекладати потроху до окремого ліжка, тому дитяче приєднали до великого так:
Крім цього запланував на травневі розібрати для чистки ноутбук, бо без навантаження +80°С - забагато. | | Відгуків: 11 відгуків. Відгукнутися |
| Натепер Марк складає речення вправно: закінчень іще не вивчив, але наче є малий поступ у цьому, слів уживає до 5, час від часу може й більше, причину-наслідок створює /хоч і не завжди логічну, але-але/, підбирає слова, згадує тощо.
Оскільки я більше уваги приділяв практичним речам, то й Марк може не знати як розібрати-зібрати екскаватор-конструктор, зате знає який кухонний прилад для чого треба, ґґґ. Час би приділити увагу літерам, бо рахує він до 10 вже, хоч і вперто пропускаючи "три", ги.
Нарешті потроху призвичаюється до горщика, тобто до унітазу, бо таки там цікавіше, ніж на горщику, особливо тим, що видно що-куди /а це важливо, як я потім вичитав, ги - наочно, так би мовити/.
Ходить сам, лише у транспорті та через вулицю жваву беремо на руці.
Заохочуємо до самостійної їжі соняшниковим насінням та фігурною вермішеллю "Макфікі". Запавши на крекери підсунули літери /латинські, правда/, але без значного успіху, ги.
Та, він же чудово складає пазли /із 4 до 8 частинок/ і непогано дужає кубики.
p.s. Згадали за стаж і нарахування пенсії. Пошукали щодо стажу непрацюючої матері при догляді нею дитини - знайшли:
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.30073.0
Міркували про економіку:
Я: народила десятьох дітей що три роки кожного - отримала пенсійний стаж.
Дружина: народила 6 порічок - має щомісяця 5 тищ.
Я: народила десятьох - стала мільйонершею! | | Відгуків: 6 відгуків. Відгукнутися |
| G+ видав: "Конфігурація вашого веб-переглядача не підтримується. Докладніше Оновити веб-переглядач до останньої версії Відхилити"©
Оглядач: Opera останнього різновиду.
Якщо соцмережки так оновлюватимуться, то нафіґ вони мені потрібні?
p.s. https://plus.google.com/not-supported/?hl=uk
Ненавиджу.
p.p.s. А вдома працює, тю. Дивно. | | Відгуків: 4 відгуки. Відгукнутися |
| Марк навчився рахувати. До двох, ги. Уранці, а до вечора дружина довела рахунок до трьох.
А ще коли ми щось просимо його, він грайливо перепитує "дааа?..", або коли сваримо підступно посміхається оченятами "шьтооо?..". | | Відгуків: 12 відгуків. Відгукнутися |
| Під чергову річницю вінчання знову навернулося відро хлібопічки - протрималося, як і попереднє, близько півтора роки.
Вирішили змінити виробника - купили Panasonic SD-2501WTS. Як пер цю дебелину додому, звабився квіткою дружині, а поряд угледів змійку Рубіка за 15 грн.! Йа про неї мріяфф! Особливо мріяв про 15 грн. проти 150, ги.
Марк почав опановувати речення, слова повторює за нами всі, що трапляються. Вередує багато, штибу йому винні, ги.
 
Шикі теж казиться, бо більша, а хата-то не росте разом із нею, ґґґ. Виспиться до півночі й починає гасати та гратися не зібраними іграшками.
 | | Відгуків: 2 відгуки. Відгукнутися |
| Марку два роки нині.
Нарешті почав розмовляти. Раніше ніби соромився, але зараз потроху балакає. Ав-ав-ав - песики кажуть; Шика - кішка, й не лише наша, ги; на - дає щось; бабиль - наче автівка; бадА - вода. Нові слова намагається повторювати за нами.
Ну, ще книжки сподобалися - тепер більше слухає, а не відбирає рвати, ги.
Конструктори подобаються вельми, потяги - його все. І залізничні, й авто - довільні: він їх із будь-яких складових ліпить, ги.
Ходити почав більше. Але якщо трішки втомиться, то одразу тягнеться на руці, проте як відмовити, то йде собі далі. Часто не йде, а біжить. Із гори особливо, ги.
Виріс до 13 кг і 0.89 м.
Святкова світлина:
 | | Відгуків: 2 відгуки. Відгукнутися |
| Шикі - цілком спокійна тварина, котра нікого не дряпає, вчасно ховає кігті, кусяється лише граючись і припиняє по команді, й полюбляє застрибнути на коліна господарям.
Але я вирішив зіпхнути її, а вона дещо злякалася...
ось.
І взагалі, Шикі - зразок вихованості!
Ну, й файна доволі, гиии.
А ще Марк почав говорити мама і папа, іноді тато, до вже завчених ам, да(й) і ня(а). Каже їх наполовину у справі, наполовину граючись, але нові слова теж намагається повторити. Розбалакується потроху, коротко.
І я нарешті приладнав на кухні релінги:
Хоча ми дещо прорахувалися по кількості поличок. Усе разом коштувало піцогривень /не беріть з’єднуючі муфти, котрі нічого не з’єднують!/. До речі, після заміни трьохрезеточного подовжувача на п’ятирезеточний, все одно поставив шестирезеточний, бо саме стільки в нас електроприладів, так.
І москітні сітки теж замовили, ги. І всього за 240 грн. з обміром і доставкою /по 150 грн. квадрат та 3 дні виконання, проти 120 грн. + 60 за обміри й доставку та 7 днів очікування/.
А ще я купив новий гаманець, і, переклавши картки та гроші, залишив його на мобільному телефоні до ранку - надвечір виявив розмагнічений проїзний квиток метра. Кажуть, на метро "Політехнічна" в кімнаті 113 /вхід окремий із вулиці/ мені відновлять утрачені невикористані поїздки.
p.s. Та, нарешті оновлю штанці. Чотири року тому це були БЕК Місто експериментальні за 230 грн., а тепер будуть БЕК Тактік за 450 грн., тому що місто надто глямурне, ги. | | Відгуків: 4 відгуки. Відгукнутися |
| Security: | | | Subject: | хвороби | | Time: | 02:03 pm |
|
| Марк уперше захворів - температура вище 38 тримається другу добу. Як розпитували його, то невпевнено натякав на біль горла. Ну, викликали лікаря, чьо. Лікар молодець - угледів почервоніння горлянки та й виписав анаферон /ну, іще ніфуроксазид у разі появи кашлю/. А я попередньо ще аскорбінкою запасся. Лікуватимемось, коротко, ги.
p.s. Відхворів уже: здоровий цілком на четверту добу. | | Відгуків: Відгукнутися |
| Їхатиму потроху в Google+.
LJ звісно читатиму. Але після доведення до ладу ґ+ писатиму тут або менше, або нічого. Бо зручно, коли все в одному місці зберігається.
Хоча, можливо, це відбудеться не так швидко, як може здатися, бо роботи в ґ+ іще купа. | | Відгуків: Відгукнутися |
| Після трирічної перерви з’їздили на море. Цього разу в селище Берегове Феодосійської міськради.
Феодосія - тому що дешевше, Берегове - бо менше людей і більший пляж, неглибоке море принагідно. Оселилися в "Розі вітрів" за 230 грн. усі разом /по сотні з нас і символічна тридцятка за Марка/.
Через відсутність нижніх місць у купе їхали через Сімферополь, і потім моршруткою /ходять щодесять хвилин, коштують 37 грн./, і тоді ще взяли таксі за 45 грн. до Берегового, бо міські феодосійські моршрутки забиті, ще й від зупинки далеко перти торби довелося б. Але доїхали добре, без пригод. У потязі Марк нудився, звісно, проте витримав, а в моршрутці спав.
Від пляжу виявилося не близько - топтати пішечки хвилин 10 без поспіху та без тіні, зате дешевше вдвічі. Кондиціонера не було, проте ми виїжджали в дощ і перші 5 днів було прохолодно, а потім не було спекотно, та й будинок гарно стояв проти спеки. Але вентилятор був, навіть трохи користувалися. Холодильник виявився на поверсі, що не дуже зручно /особливо після того, як в нього хтось напхав каструль/, проте ми багато місця не потребували; ну, й телебачення не було, про що не шкодуємо, ги.
Пляж загалом здичавілий, проте доволі охайний - бо людей мало, і багацько з дітьми, перемежовується з пансіонатськими ділянками, що за ними доглядають краще, але й огороджують. Сам будинок розтахований у так званих котеджах - штибу дачних ділянках за межею аборигенського села, але навіть від нього ми відходили трохи на схід по берегу, аби вникнути натовпів та обрати краще місце. Пляж із подрібнених, іноді в пісок, мушель, проте Марк не нарікав. Вода прозора, поки самі не збаламутите пісок, ги. Метри три від берега глибина трохи більше колін, далі починаються камені з водоростями /а ми їх боїмося, так/, тому з маленькими дітьми, про мене, зручно - далеко не втечуть, є місце погратися на безпечній глибині. Для дорослих місцями накидали проходи з мішків із мушлями до глибини - там жодних водоростей, але дна ногами я вже не дістав, а пірнати було ліньки. Із погодою пощастило наполовину: особливо спекотно не було, проте вода від початку була холодна й тим дуже відлякувала Марка, та так до кінця й не прогрілася гаразд. Хоча до водоростей трохи таки прогрілася, й Марк кілька разів заходив вище колін, але всістись не наважився.
От до "центру" з лавками та ринком виявилося далі йти, проте після пляжу прогулянку дужали щодня /слінг мені нівроку допомагав, так/. Але зрештою була вивчена географія села і знайдені таємні проходи, що оптимізували наш рух. Неподалік від будинку у п’ятиповерхівці /хто їх надумав на тому краї побудувати, тю/ була звичайна лавка, проте з широким асортиментом /продукти, побутові товари, напої на розлив тощо/, тому при потребі далеко бігати не доводилося. Ціни загалом київського рівня виявилися, тому ми наче не відчули різниці. Місцеві продукти вдовольнили неодноразово: особливо сподобалося "масло ГОСТ 37-91" по 5 грн. пачка - виявилося маргарином, ги; ще були файні місцеві солодощі - традиційна пахлава /по 5.5 грн. у лавці й 8 із доставкою на пляж/, традиційна трубочка по 2.5 грн., заварне тістечко "Ювілейне" розміром із трубочку за 3.5 грн. із наче вершковим кремом, "Медове" - рулет ніби з горіхового торту засмакував дружині, і кримський лимонад /традиційний радянський, ДСТУ/ - найсмачніший із тих, що нам доводилося куштувати. Принагідно придбали розчепірку для пляжу за 75 грн., проте таки не наважилися на басейн. Натомість купили лопатки Маркові, але граблі швидко хтось поцупив, а лопатку мама зламала у натхненні викопати водойму, ги. Тому ще докупили окрему лопатку, а крім того велику автівку /ціни на іграшки звісно "йой", але у відпустці не шкода/.
Кілька разів харчувалися по ресторанах не дуже швидкого харчування: плов/лагман в середньому по 20 грн., шашлики теж, але за 100 г. Вибір страв великий, проте зі салатами якась халепа; особливо засмучувала відсутність цибулі. Обрати один заклад не судилося - плов краще готували в одному, лагман в іншому, салат грузинський потішив цибулею та перцем у третьому. А останнього разу замість замовлених "ма́нти" принесли "ма́нки"... ну, самі винні, що культуру народів України погано вчили в школі, то одну тарілку довелося з’їсти, другу завернули. Марку ж не подужали готувати каші або картоплю, й підгодовували фруктами й сирною масою "Злагода", також ділилися канапками з лавашу/масла/сиру твердого.
Пісочниця Марку дуже сподобалася, бо велика. До води теж почав підходити, що вважаємо досягненням /хоча він любить воду, але не холодну аж ніяк/. Ми трохи погоріли, бо лінувалися мазюкатися кремом, а під розчепіркою на вітру прохолодно, Марк наче трішечки обпік руки в останні дні, проте без наслідків. Він, до речі, так награвався, що вдень лягав о 12-13 і безтурботно спав до 16-17. Акліматизації як такої за Марком не помітили: залишався так само жвавим, як і в Києві.
Самі ж ми поплавали лише трішки, бо таки холодно, та й узагалі ліниво: що плавати, що з дитиною самому сидіти, то ж лежали вдвох, гралися натомість у піску.
Повернулися так само добре, як і приїхали.
Загалом відпочинком задоволені: спогади про море оновили, водички торкнулися, Маркові ту велику калюжу з дебелою пісочницею показали /хіба на човнику не поплавали, бо навіть до Феодосії не виїжджали - шкода часу було, та й без потреби/, на житло не нарікаємо /душ у номері, й це для дитини дуже добре/, обслуговування загалом непогане - на українську не лаялися, прохання виконували охоче, в допомозі не відмовляли, поводилися приємно ввічливо.
Світли.
p.s. От москалики мене потішили: то один до одного кажуть "ты что, дураґ, вон же чипсы на втарой полке!", або до власної дитини "куда её панесло? савсем сдурела чтоль?", ну, й таке подібне. Кумедно з боку, ги. | | Відгуків: 10 відгуків. Відгукнутися |
| Марк почав потроху говорити... наразі лише "да", котре не завжди "так", іноді це "ні", іноді "дай", іноді ще щось. І на прохання сказати "так" виказав "как", проте наступне "ттттт" повторив гаразд.
12.4/86 | | Відгуків: Відгукнутися |
| Випробували http://www.e-kvytok.com.ua/ - працює гарно, щоправда потребує реєстрації.
Місця обирати набагато зручніше, бо на кожен потяг одразу дають довідку щодо нижніх/верхніх місць усіх різновидів. І касири радіють, бо можна вникнути зайвої балаканини з покупцем - він сам всю марудну справу вибору виконав. На купівлю квитків діють звичайні правила - не раніше, ніж за 45 діб, наявність вільних місць співпадає із замовленням квитків із доставкою - я перевірив, бо підозрілий, ги.
У липні будемо туто. | | Відгуків: 16 відгуків. Відгукнутися |
| Про арихметику нижче, а вперед про новий інет ще кілька слів.
Техпідтримка сьогодні вчорашньої заявки щодо малої швидкості відвантаження в інет не знайшла, ги. З’ясування питання передбачає, що така швидкість передбачена давачем від початку, й змінити її буде непросто. Але я спробую - маю час і натхнення.
Тепер про арихметику.
Останнім часом все більше казок про покращення життя вже вчора.
Мені-то байдуже, але натрапивши сьогодні на розмір цьогорічного прожиткового мінімуму у бухгалтерії - сміявся світлим дєцкім сміхом.
Інфляція в нас останніми роками становить близько 110%.
При цьому прожитковий мінімум збільшується у кращому разі на 7%.
У підсумку населення збіднюють на 3%.
Але це не смішно ніразу. Найкумедніше, як я розумію, те, що інфляція - себто індекс споживчих цін - розраховується по тим же товарам, що й прожитковий мінімум. Те, що два подібні розрахунку дають у підсумку різницю 3% - це справді спішно.
Ось іще малюнок: зростання прожиткового мінімуму з 2000 року, а поряд розрахункове його значення відповідно до рівня інфляції /за базове взято значення 2000 року/.
Загалом, прожитковий мінімум вдало наздоганяє інфляцію: в наступному році його збільшують згідно з рівнем інфляції у попередньому. Деякі виключення в цілому підтверджують правило, причому 2011 рік як раз прямує до чергового виключення, ги.
p.s. Я так подумав, що прожитковий мінімум збільшують на прогнозований рівень інфляції, котрий, здається, ще жодного разу не вгадали, тому за кілька років накопичується певна різниця, що її використовують конкуренти у передвиборних обіцянках, ги. | | Відгуків: 7 відгуків. Відгукнутися |
| Під’єднали тут щось тоненьке від miit.
Телебачення прийшло по Волівському кабелю - купа каналів, ще не передивлявся. Кацапські, зазвичай, здається. Або просто кацапською.
Інтернет зараз каже наприклад таке:
Щодо upload’у телефонував до техпідтримки - там мовили дивне: ми вашу заявку передамо на виконання, і завтра вам зателефонують /штибу сповістити, що все виправили/. Чекатиму, ги. Договір-то не підписаний, хоча 99 грн. за підключення та 75 за перший місяць сплатили /навзаєм залишили чек/.
Ще доведеться або купувати ось таку ґлямурну штуцю, як на роботі, або ставити в стаціонарник другу мережівку, бо як інакше це щастя на два комп’ютери розподілити не знаю.
А в хату зайшли, як виявилося при перезатисканні зламаного ногою RJ-45, двопарним кабелем /cat. 5, я перевірив/.
Тестуватиму далі цю пародію на власний діпльом, ги. | | Відгуків: Відгукнутися |
| Трохи було часу пошарудіти дзеркальцем проти Геліоса - ось він який:
І, до речі, знімок матриці 1:1:
p.s. Нарешті обізвався новий будинкомережний давач послуг доступу до інету - сьогодні надвечір мають приєднати. Подивимось, як воно конкуруватиме з ОГО!. У подарунок отримуємо телебачення - це мене найбільше лякає. | | Відгуків: 7 відгуків. Відгукнутися |
| |
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
zav_aka_andyz
